Ігри

Усім відомо, на скільки важлива гра для розвитку дитини, та навіть сьогодні батьки не завжди знають, як треба грати з дитиною. Гра – це захоплююче дослідження навколишнього середовища, вона має приносити  задоволення як малюку, так і батькам.

Спочатку найбільше радості дитині завдають ігри з простим фізичним контактом: дорослий обіймає її, лоскоче, цілує. Подобаються дітям і «зорові» ігри:

дорослий то наближує своє обличчя до обличчя дитини, то віддаляє його, ховає голову, висовує язика. Корисні також «звукові» ігри: дорослий співає,

свистить тощо.

Потім необхідно переходити до більш структурованих ігор – наприклад, «Сорока-ворона», «Ладусі».

Цікавість до звуків надзвичано важлива, дитині потрібні шумні ігри. Постійно розмовляйте з малюком – пізніше він почне наслідувати вас. Навіть якщо через

ДЦП у малюка є порушення у мовленнєвому апараті, йому важливо чути мову: природня розмова для нього зрозуміліша,ніж окремі слова, що постійно

повторюються.

У будь-якій грі варто дочекатися відповіді дитини, її реакції. Дуже просто не

втриматися і зробити за дитину те, що ви чекаєте від неї, але важливіше дати їй можливість зробити це самій.

Водночас надто швидкі або часті завдання можуть відбити у малюка бажання

гратися.

Декілька практичних порад

Щоб ваші зусилля виявилися ефективними, пам’ятайте про такі

правила:

• Дитина будь-якого віку має бути налаштована діяти –

тобто уважно і радісно відповідати вам. Тому займатись навчанням

варто тоді, коли малюк найбільше зацікавлений у тій чи тій дії.

• Навчати дитину необхідно поетапно. Як тільки помічаєте, що вона засумувала або починає протестувати, негайно припиніть заняття.

• Не можна воювати з дитиною – все одно програєте.

• Дійте так: покажіть – чекайте – підбадьорте –чекайте – покажіть... Дайте час дитині зреагувати, а побачивши її намагання, похваліть, усміхніться.

• Учіться виконувати завдання поступово, починаючи з кінця. Тобто спочатку робіть усе разом, а вкінці дайте шанс дитині зробити самостійний крок.

Добре вивчивши останній етап, переходьте до обробки передостаннього.

• Вам знадобиться і терпіння, і час. Якщо ви не приділите своїй дитині з вадами достатньо часу, вона просто не встигне зробити те, чого від неї чекають, а вам

буде здаватися, що малюк нічого не зрозумів