Перечень проектов примерных адаптированных основных образовательных программ дошкольного образования для детей раннего и дошкольного возраста с ОВЗ

Хореотерапии. 

 Это особая лечебная гимнастика с элементами балета под классическую музыку. Основоположницей хореотерапии в Латвии является доктор биологических наукЛилита Бакаева, которая в начале 90-х разработала такуюгимнастику для лечения пациентов с искривлением позвоночника. Сейчас хореотерапию успешно применяют для коррекции осанки, снятия болей в спине при малоподвижном

образе жизни и даже для реабилитации детей, больных церебральным параличом. Предварительная физическая подготовка для занятий не требуется.

Музикотерапія може ефективно використовуватися в процесі створення сприятливих психологічних умов для формування креативних якостей особистості у дітей молодшого дошкільного віку.

Використання музики допоможе знизити інтенсивність емоційних реакцій, замкнутість, неадекватність поведінки, тому так важливо правильно підібрати ту чи іншу мелодію, враховуючи емоційний стан дитини. Цей підбір здійснюється на основі двох основних параметрів конкретного твору – темпу і ладу.

 Якщо дитина відчуває смуток, то можна включити повільну мінорну музику:

· Наприклад, Чайковський – вступ V і фінал IV симфоній;

· Бах – друга частина концерту № 5 ре мінор.

 При роздратуванні, гніві, хвилюванні і тривозі добре включити швидку мінорну музику: наприклад,

· Шуман – «Порив»;

· Шопен – скерцо № 1;

· Бах – прелюдія до мінор з «Добре темперованого клавіру»;

· Дебюссі – «Кроки на снігу», «Сирени».

 Спокійний настрій створить повільна мажорна музика, наприклад:

· Шуберт – «Аве Марія»;

· Бородін – ноктюрн з «Струнний квартет»;

· Равель – «Павана».

 Радість, веселощі, торжество висловлюють швидкі мажорні мелодії, наприклад:

· Моцарт – «Маленька нічна серенада» (фінал);

· Бетховен – фінали V і IX симфоній;

· Лист – фінали рапсодій № 6, 12;

· Равель – «Болеро».

Замість творів композиторів можна використовувати запис звуків природи (море, ліс, гроза, дощ і т. д.).

Проведення під музику режимних моментів у процесі адаптації допоможе маленькій дитині швидше влитися в новий дитячий колектив, до того ж дитина отримає великий емоційний заряд.У процесі занять, насичених емоційно привабливими творчими контактами, у замкнутих дітей поліпшується комунікабельність, формуються навички спілкування, виникають неформальні зв’язки з однолітками. Боязкі, боязкі, тормозимость діти набувають впевненість у собі. Для десенсибілізації їх страхів використовується наступний прийом. Дошкільнятам дається завдання приготувати з картону маску страху. Образ малюється з двох сторін так, що використовуючи маску для того щоб налякати інших, дитина змушена опинитися буквально лицем до лиця з власним страхом. Вдома дитина репетирує перед дзеркалом «танець страху», який виконує потім перед усіма дітьми під відповідну музику (Гріг «В печері гірського короля», Чайковський «Баба Яга»). Після того як усі діти виконали свій танець під потенціюють страх музику, дається інструкція повторити його під контрастну музику (регтайм, кантрі м’юзік, «У настрої» Г. Міллера).

Гумористичне обігрування страхів, спровоковане веселою музикою, завершує карнавальний танець.У процесі використання подібних прийомів розгальмування, агресивні, егоцентричні діти привчаються стримувати імпульсивні спонукання, рахуватися з інтересами оточуючих. В даному випадку рекомендується хоровий спів, участь у фольклорних ансамблях, що володіють великими можливостями використання експресії народних пісень, частівок, танців (з прітоптиваніем, пританцьовуванням, сюжетним взаємодією). Діти дуже люблять грати в «дитячих оркестрах» на найпростіших музичних інструментах (бубнах, трикутниках, дзвіночках, барабанах, дудках, ложках, ксилофонах), розучувати народні та бальні танці. Це дуже допомагає в процесі розкриття їх творчих здібностей та формування креативних якостей особистості.

 

3 грудня      Міжнародний день інвалідов 

Сміхотерапія: з посмішкою по життю.

Відомо, що думки й почуття впливають на наш фізичний стан. Позитивні емоції і сміх здатні творити чудеса: лікувати хвороби, зміцнювати імунітет, впоратися, здавалося б, з непереборними труднощами.

Раніше сміх був невід'ємною частиною культури - як слов'янської, так і західноєвропейської. Карнавал, веселі молодіжні ігри, календарні свята з потішними обрядами, іграми, кривлянням і дуракаваляніем були неодмінною складовою життя будь-якої людини. Тепер же старовинні звичаї забулися, вийшли з моди. І ми в своєму повсякденному житті зазвичай відчуваємо нестачу сміху. Наприклад, діти 6 років сміються приблизно 300 разів за день, дорослі - 15 разів. Тобто в 20 разів менше, ніж діти!

Брак позитивних емоцій - одна з причин розвитку депресії, поганого самопочуття, нездатності протистояти невдачам. Та й просто без сміху тьмяніють фарби життя, яка перетворюється на тужливий існування. Тому сучасній людині просто необхідно вчитися радіти життю і сміятися.

Сміх замість таблеток

Чому треба сміятися? Перш за все, сміх корисний для здоров'я. Коли ми сміємося, м'язи скорочуються, частішають пульс і дихання. За рахунок збільшення глибини вдиху прискорюється газообмін. При цьому кров насичується киснем. Сміх активізує роботу серцево-судинної і дихальної систем, покращує кровопостачання тканин і органів. Крім того, виробляються гормони щастя - ендорфіни, а рівень гормонів стресу - кортизолу та адреналіну - навпаки знижується.

Позитивні емоції покращують роботу імунної системи. Спеціальні дослідження показали, що сміх сприяє підвищенню кількості клітин-кілерів, які вбивають віруси і знищують ракові клітини.

Сміх - не гріх

Сміх знижує рівень гормонів котизолу та адреналіну, допомагає людині розслабитися, і ; тому є відмінними ліками від стресу. Ці властивості сміху помітив ще Ганс Сельє - учений, який уперше сформулював поняття "стрес". За допомогою сміхотерапії лікарі реабілітують жертв авіакатастроф, стихійних лих, допомагають повернутися до нормального життя тим, хто піддався сексуальному насильству, пережити втрату близьких.

Крім того, веселим людям легше впоратися з власними проблемами. Той, хто здатен посміятися над своїми невдачами, може побачити їх з боку, і, відповідно, швидше подолати.

Сміх і доброзичливість допомагають налагодити стосунки з оточуючими. Ми підсвідомо сприймаємо усміхнену людину позитивно. Про це писав ще знаменитий американський психолог Дейл Карнегі. "Посміхайтеся" - один з основних його порад.

Якщо вчасно пустити в хід почуття гумору, можна запобігти розвитку конфлікту: сварки між друзями або навіть сімейного скандалу. Погодьтеся, приємно замість того, щоб даремно сваритися з коханою людиною, посміятися над гостротою.

Ще краще, якщо ви не просто життєрадісна людина, але ще і можете поділитися своєю усмішкою і сміхом з ; іншими. Люди, які вміють створювати навколо себе атмосферу веселощів, - душа будь-якої компанії. Звичайно, блищати іскрометним гумором дано не кожному, але досить просто талановито розповідати анекдоти і смішні історії, щоб вас завжди з задоволенням чекали на дружніх посиденьках.

Наука про сміх

Вже кілька століть лікарі використовують сміх і позитивні емоції в якості незамінних помічників у лікуванні різних недуг. Сучасні доктора також відзначають, що сміх допомагає пацієнтові швидше впоратися з хворобою. Є навіть спеціальна наука гелотологія (від лат. Gelotos - сміх). Вона вивчає біохімічні та нейрологічні механізми, що лежать в основі сміху.

Ідея використовувати сміх у медичних цілях сама по собі не нова. Проте популярність вона здобула порівняно недавно - в 70-х роках минулого століття завдяки журналісту Норману Казинс. Він зміг подолати серйозне захворювання завдяки перегляду кінокомедій. Казинс поділився своїм досвідом у статті для журналу, а незабаром випустив книгу.

У 1980-х роках завдяки керівникові американського цирку Майклу Крістенсену широке поширення отримала медична клоунада. Сьогодні цей напрям активно розвивається в усьому світі. У Європі, США, Росії та інших країнах дітей, які лікуються в онкологічних клініках, смішать професійні клоуни і добровольці. В Австрії в костюми клоунів одягаються лікарі, які приходять у палати до маленьких пацієнтів.

Не так давно - в 1995 році - з'явилася навіть нова різновид йоги - хасья йога ; - йога сміху, що поєднує в собі традиційні йогівські вправи на розслаблення і розтяжку з рухами, що імітують сміх. Родоначальник цього напряму - індійський лікар Мадан Катару - став проводити спеціальні заняття, де навчав людей сміятися, і активно пропагував користь сміху. Пізніше він розробив дихальні та ігрові вправи, за допомогою яких людина набуває вміння сміятися легко і природно.

На початку XXI століття сміхотерапія набирає все більшу популярність, впроваджується в маси. Звернення до сміхотерапевтів та відвідування смехотерапевтіческіх тренінгів перестає розглядатися як щось екзотичне. Сміхотерапія стає повноправним методом психологічної корекції поряд з психоаналізом, гештальт-психологією та іншими напрямками.

Доктор, навчіть мене сміятися!

Якщо за кордоном сміхотерапія з'явилася в кінці 60-х років, у нашій країні до 2000-х років такого напрямку не було. Але, хоча вона і з'явилась у нас пізніше, вона розвивалася досить динамічно. Близько десяти років тому до нас прийшла йога сміху. А в 2008 році в Росії навіть виник новий напрям сміхотерапії - смеходрама.

У нашій країні теж є можливість отримати консультацію сміхотерапевтів або відвідати спеціальний тренінг. За допомогою цих занять можна вирішити багато психологічних проблем: розвинути комунікативні навички, навчитися прощати образу, гармонізувати особисті відносини, подолати стрес, позбавитися від негативних емоцій: злості, роздратування, ненависті. Але навчитися сміятися не так вже й просто. Щоб виник "природний сміх", під керівництвом психолога пацієнти виконують фізичні і дихальні вправи, що знімають напругу і стабілізуючі нервову систему, беруть участь у спеціальних іграх.

Сам собі сміхотерапевтів

Як бути, якщо спеціальні тренінги вам не ; по кишені або просто немає бажання працювати з психологом? Дуже просто: займайтеся сміхотерапією самостійно.

Веселощі - в життя

Радість завжди десь поруч, просто впустіть її у своє життя. Дивіться комедії, переглядайте гумористичні сайти і збірники анекдотів. Включіть в своє коло спілкування якомога більше веселих і життєрадісних людей. Найчастіше збирайтеся разом з компанією друзів, котрі вміють і люблять пожартувати.

Позитивні емоції і радість приносять метушня з домашніми тваринами і спілкування з маленькими дітьми. Дуже корисно сміятися разом із малюками. Ви не тільки піднімете настрій собі і дитині, а й зміцните ваш зв'язок з ним, станете кращими друзями. Згадайте книгу Астрід Ліндгрен "Малюк і Карлсон". Хіба не за те любив Малюк свого друга Карлсона (хоча той іноді і тиранив Малюка), що з ним можна було повеселитися і посміятися над витівками "чоловіка в самому розквіті сил".

Не дайте комічному пройти повз вас. Записуйте в свій щоденник радісні події, смішні історії, курйози. Для цієї мети можна навіть завести окремий щоденник або блог. Почніть колекціонувати особливо сподобалися вам анекдоти або смішні висловлювання знайомих, дітей, викладачів, начальників (тільки акуратніше, постарайтеся при цьому нікого не образити).

Смішні проблеми

Деякі смехотерапевтіческіе методики можна застосовувати в повсякденному житті. Наприклад, доведення проблеми до абсурду. Припустимо, дитина розбив вазу. Уявіть собі, що він розбив всі вази у вашому будинку, всі вази у вашому місті і навіть потрапив за це в книгу рекордів Гіннеса ... Зобразіть на обличчі жах: "Він розбив вазу!", Рвіть від розпачу на собі волосся: "Який жах! Що, робити, він розбив вазу!", Пострибайте на одній нозі, повторюючи при цьому "Він ; розбив вазу! ". Зрештою, виникне сміх. Коли ви смієтеся, проблема знецінюється і перестає здаватися такою страшною і нерозв'язною. Заспокоївшись, можна вже без зайвих негативних емоцій вирішити, як з нею впоратися.

Радість кожен день

Нехай посмішка і сміх стануть вашими постійними супутниками, прикрашаючи собою кожен день вашого життя.

Прокинувшись вранці, посміхніться, навіть якщо ви не виспалися, у вас поганий настрій і робити цього вам категорично не хочеться. У мозок надійде сигнал - і у вас почнуть вироблятися ендорфіни. Подивилися на себе в дзеркало - посміхніться своєму відображенню, на зарядку - теж з усмішкою, чистіть зуби і посміхайтеся. Якщо ви будете посміхатися протягом десяти хвилин, навіть саме поганий настрій покращиться.

Навчіться радіти повсякденному, бачити світлу сторону буття. Перестаньте бурчати з будь-якого приводу: "Що за погода: дощ і сльота. Фу!"; Чи не краще так: "Потепліло нарешті! Сльота, калюжі, зате в повітрі пахне весною!" Може, і не вийде так відразу радісно засміятися, засміятися просто тому, що на вулиці весна. Але це не страшно: дорогу здолає той, хто йде. Почніть з малого: посміхніться: посмішка подарує вам гарне самопочуття, чудовий настрій, розташує до вас оточують і зробить вас красивіше. Посміхніться прямо зараз!

Ігри

Усім відомо, на скільки важлива гра для розвитку дитини, та навіть сьогодні батьки не завжди знають, як треба грати з дитиною. Гра – це захоплююче дослідження навколишнього середовища, вона має приносити  задоволення як малюку, так і батькам.

Спочатку найбільше радості дитині завдають ігри з простим фізичним контактом: дорослий обіймає її, лоскоче, цілує. Подобаються дітям і «зорові» ігри:

дорослий то наближує своє обличчя до обличчя дитини, то віддаляє його, ховає голову, висовує язика. Корисні також «звукові» ігри: дорослий співає,

свистить тощо.

Потім необхідно переходити до більш структурованих ігор – наприклад, «Сорока-ворона», «Ладусі».

Цікавість до звуків надзвичано важлива, дитині потрібні шумні ігри. Постійно розмовляйте з малюком – пізніше він почне наслідувати вас. Навіть якщо через

ДЦП у малюка є порушення у мовленнєвому апараті, йому важливо чути мову: природня розмова для нього зрозуміліша,ніж окремі слова, що постійно

повторюються.

У будь-якій грі варто дочекатися відповіді дитини, її реакції. Дуже просто не

втриматися і зробити за дитину те, що ви чекаєте від неї, але важливіше дати їй можливість зробити це самій.

Водночас надто швидкі або часті завдання можуть відбити у малюка бажання

гратися.

Декілька практичних порад

Щоб ваші зусилля виявилися ефективними, пам’ятайте про такі

правила:

• Дитина будь-якого віку має бути налаштована діяти –

тобто уважно і радісно відповідати вам. Тому займатись навчанням

варто тоді, коли малюк найбільше зацікавлений у тій чи тій дії.

• Навчати дитину необхідно поетапно. Як тільки помічаєте, що вона засумувала або починає протестувати, негайно припиніть заняття.

• Не можна воювати з дитиною – все одно програєте.

• Дійте так: покажіть – чекайте – підбадьорте –чекайте – покажіть... Дайте час дитині зреагувати, а побачивши її намагання, похваліть, усміхніться.

• Учіться виконувати завдання поступово, починаючи з кінця. Тобто спочатку робіть усе разом, а вкінці дайте шанс дитині зробити самостійний крок.

Добре вивчивши останній етап, переходьте до обробки передостаннього.

• Вам знадобиться і терпіння, і час. Якщо ви не приділите своїй дитині з вадами достатньо часу, вона просто не встигне зробити те, чого від неї чекають, а вам

буде здаватися, що малюк нічого не зрозумів

Игровой стретчинг – оздоровительная методика, которая направлена на укрепление позвоночника и основана на основана на статичных растяжках мышц тела и суставно-связочного аппарата рук, ног, позвоночника, позволяющих предотвратить нарушения осанки и исправить ее, оказывающих глубокое оздоровительное воздействие на весь организм, а также на упражнениях ЛФК и корригирующей гимнастики (Методика игрового стретчинга Назарова А.Г.)

Данная методика направлена на активизацию защитных сил организма детей, овладение навыками совершенного управления своим телом и психоэнергетической саморегуляции, на развитие и высвобождение творческих и оздоровительных возможностей подсознания.

Освоение упражнений стретчинга развивает чувствование ребенком своего тела, позволяет за короткое время нормализовать все функции организма, приобрести активное рабочее настроение. Занятия игровым стретчингом имеют мощный терапевтический эффект.

Дети обучаются упражнениям стретчинга в игровой форме. Упражнения, охватывающие все группы мышц, носят близкие и понятные детям названия животных и выполняются по ходу сюжетно-ролевой игры, основанной на сценарии по сказочному материалу. На каждом занятии дается новая сказка-игра, в которой дети превращаются в различных животных, насекомых и т.д., выполняя упражнения под музыкальные произведения (классическая и народная музыка).

Игровой стретчинг – это творческая деятельность, при которой дети живут в мире образов, зачастую не менее реальных для них, чем окружающая действительность. Реализация игровых возможностей в целях оздоровления и развития ребенка и составляет суть стретчинга.

Игра - ведущий вид деятельности дошкольника. Упражнения стретчинга носят имитационных характер и выполняются по ходу сюжетно-ролевой игры, состоящей из взаимосвязанных игровой ситуаций, заданий, упражнений, подобранных таким образом, чтобы содействовать решению оздоровительных и развивающих задач. С подражания образу начинается познание ребенком техники движений спортивных и танцевальных упражнений, игр, театрализованной деятельности и т.д. Образно-подражательные движения развивают творческую, двигательную деятельность, творческое мышление, двигательную память, быстроту реакции, ориентировку в движении и пространстве, внимание и т.д.

Эффективность подражательных движений заключается еще в том, что через образы можно осуществлять частую смену двигательной деятельности из различных исходных положений и с большим разнообразием видов движений, что дает хорошую физическую нагрузку на все группы мышц. Сочетание динамических и статических упражнений наиболее соответствует природе опорно-двигательного аппарата человека и является лучшим средством развития физических качеств: силы, ловкости, выносливости, гибкости. Данная методика применяется на практики несколько лет и накоплен определенный опыт организации занятий.

Упражнения выполняются без воздействия со стороны, т.к. человеческое тело само себе тренер. Самоманипулирование телом в медленном, а значит, безопасном ритме наиболее эффективно. У детей исчезают комплексы, связанные с физическим несовершенством тела, неумением им управлять. Помимо этого дети приобретают запас двигательных навыков, которые позволяют им чувствовать себя сильными, красивыми, уверенными в себе, создают чувство внутренней свободы.

Начинать занятия с детьми игровым стретчингом лучше всего со старшего дошкольного возраста. К 5 годам у ребенка формируется наглядно-образное мышление, что позволяет с наибольшей эффективностью выполнять имитационные движения, наиболее точно и эмоционально выразительно. Ребенок способен контролировать свои действия по словесному указанию взрослого.

 “СКАЗКА О ЖАДНОМ ИМПЕРАТОРЕ”

Давным-давно за морем-океаном жил император. Был он очень жадным и больше всего на свете любил золото. По всей стране измученные и голодные люди добывали золото и везли его императору на слонах (ходьба обычная, руки на поясе. Затем на внешней стороне ступни), на верблюдах (на пятках), несли в мешках (полу присев) и складывали в высокие амбары (на носках, руки вверх).

Золото набралось так много, что император приказал построить себе роскошный дворец из чистого золота. Все комнаты во дворце были украшены золотом. Золотыми были: пол, потолок (руки на поясе. Ноги на ширине плеч. Наклон вниз, поднять голову вверх), стены (потянуться правой рукой направо, затем левой – налево. Смотреть на пальцы рук), зеркала (подняться на носки. Руки через стороны вверх. Потрясти кистями, опустить руки с легким поклоном). Золотые колокольчики звенели от порывов ветра (подняться на носки. Руки через стороны вверх. Потрясти кистями, опустить руки с легким поклоном).

Носил император парчовый расшитый золотом халат (правая рука на левом плече, повернуться на лево. Левая рука на правом плече, повернуться направо.(золотую шапку (круговые вращения головой вправо, затем влево). Даже подошвы его туфель были отлиты из золота (руки на поясе. Ноги на ширине плеч. Правую ногу поставить на пятку, на носок. То же с левой ногой). Посуда, из которой ел император была золотая. Слуги на золотых подносах разносили сласти (прыжки на двух ногах с продвижением вперед. Руки перед собой ладонями вверх. Прыжки вокруг себя).

До того дошла жадность императора, что он приказал вырвать у себя четыре здоровых зуба и вместо них вставить золотые (сесть по-турецки и отдохнуть после прыжков). Но и этого было мало императору. Он увидел, что на постройку дворца пошло много золота и несколько амбаров опустело (встать. Ноги вместе, руки вдоль туловища. Поднять руки вверх, потянуться, не отрывая пяток от пола). Кликнул он клич по всей стране: “Кто умеет превращать в золото разные вещи, пусть явится во дворец”. И вот явился старичок с длинной белой бородой. Взял императора за руки, стукнул по каждому его пальцу маленькой черной палочкой и пропал.

Вскочил император со своего трона (ноги вместе, руки на поясе. Присесть, руки вперед, встать) и побежал в сад проверять силу волшебства. Бежит и притрагивается своими руками то здесь, то там (присесть, руки в стороны, встать). И вот … нежные ароматные цветы и свежая зелень листьев превратились в мертвое золото.

Император считал себя самым счастливым человеком на земле. Он подбежал к бассейну с рыбками (лечь на живот, руки вдоль туловища, ноги вместе. Прогнуться назад, руки вперед – в стороны. Ноги по очереди вверх-вниз). И только протянул он руку, как журчащая прозрачная вода превратилась в золото и рыбки тоже стали золотыми. Поймал император бабочку и стала она золотой брошкой (сесть по-турецки, ноги стопа к стопе. Пальцами рук обхватить стопы. Движения коленями вверх-вниз). А вот стрекозы успели улететь от императора и остались живыми (встать на колени, руки вдоль туловища, ноги вместе. Поднять руки на уровень плеч и взмахивать вверх-вниз).

По саду гуляли жена и дочь императора. Он поспешил им навстречу, чтобы поделиться своей радостью (лечь на спину, руки вдоль туловища, ноги вместе. Поочередно поднимать то правую, то левую ногу). Но как только он обнял дочь и дотронулся до жены, они превратились в холодные золотые статуи (ноги вместе, руки вверх в замок. Круговые вращения туловищем право, затем влево). Как ни любил император золото, но все-таки он предпочитал иметь живую жену и живую дочь вместо этих золотых статуй (ноги на ширине плеч, руки в стороны. Наклон вправо, наклон влево). Долго стоял опечаленный император в саду.

Наконец он захотел есть и вернулся во дворец (сидя на полу, развести прямые ноги, руки на поясе. Наклон к правой ноге, руками достать носок, выпрямиться. То же к левой ноге). Но стоило ему только поднести молоко к губам, как оно превращалось в золото. Протянул император руку за пирогом. Но пирог тотчас же стал золотым, твердым, как камень ( лежа на животе, подпереть руками голову. Ноги поочередно сгибать и разгибать в колене). Отчаявшись утолить голод, император отправился спать. Но как только он лег на постель, перина и подушка превратились в золото и стали твердыми. Он накрылся одеялом, но и оно стало холодным. Как лед. Так был наказан за жадность император.

 “ПРОСТО ТАК”

Жил на свете один маленький мальчик, жил он в тропическом лесу, где много разных зверей. Однажды проснулся мальчик (сесть на корточки, пальцы рук сцепить в замок и вытянуть вперед, опустив голову, медленно поднимаясь, выпрямить ноги, а затем, одновременно поднимая туловище и прямые руки и не отрывая пяток от пола, вытянуться вверх, развернув ладони, руки через стороны опустить вниз) и отправился погулять. Идет сквозь высокую траву ( ходьба высоко поднимая ноги, руки на поясе), по узенькой извилистой тропинке (ходьба на носках, руки в стороны), пробираясь сквозь густые заросли ( приставным шагом, руками раздвигая ветви), рассматривал верхушки высоких деревьев (ходьба спиной вперед, руки сзади). Вышел мальчик к крутой горе и осторожно начал спускаться, но гора была крутая и он быстро побежал вниз. Спустился с горы, и увидел на полянке очень красивые цветы, так понравились они ему, нарвал букетик (наклоны), а навстречу идет медвежонок грустный-грустный (сесть в позу прямого угла, ноги согнуть в коленях, слегка разведя их, пятки приблизить к ягодицам, руки провести под внешнюю сторону согнутых ног, захватить ладонью стопу с внешней стороны. Поднять правой рукой правую ногу, стараясь выпрямить колено. Задержаться нужное время, то же движение левой ногой). Посмотрел на него мальчик, жалко ему стало медвежонка. И отдал он ему свой букетик цветов, который на полянке насобирал.

Это мне? – удивился медвежонок. – А за что?

Просто так. – ответил мальчик и дальше пошел.

А медвежонку сразу стало весело, ведь так приятно, когда что-то дарят, а особенно цветы. Весело подпрыгивая медвежонок побежал дальше. И увидел вдруг под деревом злого носорога (лечь на спину, руки положить за голову, ноги выпрямить, носки оттянуть. Поднимать голову, плечи и руки, одновременно поднимая одну ногу и сгибая ее, стараться коленом коснуться лба. Носок остается оттянут. Задержаться. То же движение другой ногой). Не испугался его медвежонок, подошел и протянул букет. Ведь не только получать подарки приятно, но и дарить тоже. Удивился носорог:

За что ты мне цветы даришь?

- Просто так! – ответил медвежонок и, довольный, пошел дальше (ходьба на внешний стороне ступни). А носорог сразу перестал злиться. Да и как можно злиться, если тебе цветы подарили? Он весело огляделся и тут увидел удава, который поднял голову и о чем-то думал (лечь на живот, ноги вместе, руки в упоре около груди ладонями вниз. Медленно поднимаясь на руках. Одновременно прогнуться, насколько возможно, и, поворачивая голову вправо, посмотреть на пятки, медленно вернуться. Сделать то же самое, но в другую сторону). Носорогу очень захотелось кого-нибудь порадовать. И он протянул удаву цветы. Тот вначале начале удивился, а потом поблагодарил носорога, так как был очень вежливым удавом.

Ползет удав по лесу и букет в пасти держит. Вдруг видит: стоит страус, голову спрятал и ни с кем не разговаривает – настроение у него плохое (встать прямо, ноги слегка расставлены, руки свободно опущены вниз. Не сгибая колени, наклониться вперед, стараясь лбом коснуться колен. Постараться наклониться до тех пор, пока голова не окажется между ногами. Руками обхватить ноги сзади, задержаться). Подарил ему удав цветы, а страус от счастья даже подпрыгнул (радостно подпрыгнуть), ведь ему еще никогда цветов не дарили. Потом он схватил букет в клюв и побежал, радостно размахивая им во все стороны (лечь на спину, ноги выпрямить, носки оттянуть. руки в стороны, ладонями вниз. Поднять прямую правую ногу в вертикальное положение, наклонить влево до касания пола, сохраняя угол в 90 градусов. Вернуться в вертикальное положение, вернуться. То же проделать с другой ногой).

Долго бегал он по лесу, ничего вокруг не замечая от радости, да вдруг слышит: плачет кто-то. А это зайчишка от мамы убежал и потерялся. Сидит под кустиком, всхлипывает (встать на четвереньки, пальцы ног упираются в пол. Передвигая руки к ногам, выпрямляя колени, постараться встать на пятки, руки от пола не отрывать). Подарил ему страус цветы, и пошли они вместе зайкину маму разыскивать.

Шли, шли и увидели печального слона. Стоит слон, хобот колечком свернул, не смотрит ни на кого, только вздыхает (встать на колени, руки сзади (полочкой), медленно наклониться назад, как можно дальше. Задержаться). Но после того, как зайчик и страус подарили ему букет, он очень развеселился и начал водой из хобота своих новых друзей поливать, чтобы им жарко не было.

Всю эту историю мне рассказал аист, который увидел как можно радовать всех! (встать прямо, ноги вместе, руки опущены. Стоя на одной ноге, согнутую в колене вторую ногу разместить стопой на внутренней стороне колена прямой ноги. Руки на поясе. Стоять как можно дольше, проделать то же на другой ноге).