пятница, 15 декабря 2017 г.

12 грудня 2017 року відбулася ювілейна Всеукраїнська науково-практична конференція «Система надання освіти дітям з особливими потребами в умовах сучасного закладу освіти».
Майстер-клас показала викладач коледжу Сидоренко Н.М. разом зі студентами 4 курсу спеціальності "Дошкільна освіта". Студенти продемонстрували деякі методики нетрадиційного оздоровлення дошкільників, а саме: ігровий стретчинг, кінезіологічна гімнастика, зумба, хулахупінг, Су-Джок гімнастика, мімічна гіснастика та спробували кисневий коктейль.













суббота, 9 декабря 2017 г.

Виявляється надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний інструмент, який може допомогти в цьому – це терапевтичні казки! Це дитячі твори, які допомагають вашому чаду прояснити різні життєві ситуації, відреагувати накопичені емоції, познайомитись з різноманітними стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці героя в певних конфліктних ситуаціях в “безпечних умовах” і спробувати нові способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті.Терапевтичні казки існують як в готовому варіанті, так їх можна складати і самостійно. 
Алгоритм використання казки надзвичайно простий. Дітям до 12 років – батьки читають казку (тут дитині дозволяється видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази чи слова), потім обговорюють ключові моменти, мотиви поведінки, результати, і на останок – дитині пропонується намалювати малюнок (не обов’язково одразу після обговорення), який ілюструє казку або ключовий момент для дитини. Інколи можна використовувати ще один заключний етап – драматизація або “програвання” казки чи її частин. Дайте дитині можливість розподілити ролі, за необхідності задійте членів родини чи іграшки і не слідуйте строго сюжету казки, пам’ятайте, дитина змінює все так як їй потрібно.
казка про котика який ішов перший клас

Кошеня Максик
Жило-було на світі кошеня Максик. Ви скажете, що так не буває, що кошенят називають Васька або Мурчик, але наше кошеня звали саме Максик. І було воно звичайнісіньким кошеням: любило гратися, бігати, дивитися мультики і не любило лягати спати, прибирати іграшки і доїдати суп до кінця. Як і всі діти, воно поступово зростало, розумнішало і виросло таким розумним, що захотілося йому багато чого довідатися. Дізнатися, чому дме вітер, дізнатися, як працює телефон, дізнатися, чому зірки не гаснуть і куди сонечко спати лягає. І тоді вирішив Максик піти зі свого теплого затишного будинку, щоб бродити по білому світу і шукати Знання. Довго чи недовго блукало кошеня полями, лісами, але дійшло воно до хатинки на курячих ніжках. І зустріла його там бабуся – чи то Яга, а чи то не Яга. Та це й не дуже важливо. Важливим є те, що вона його не з’їла, а вказала йому дорогу до Знання, та ще й про труднощі цього шляху попередила. І ось що йому розповіла. – Початок цієї дороги гладкий, рівний і святковий. Квіти, подарунки уздовж неї покладені. Вступаєш на неї і радієш, що весь шлях до Знання можна легко, весело, швидко пробігти. Але не знаєш, що скоро почнуться скелясті і льодові гори, на які дертися щосили доведеться. Гір тих багато, але є серед них три найголовніші, найкрутіші. І дійсно, дуже важко по ній підніматися, і хочеться все кинути. Так само важко, як важко літери писати або ж читати вчитися. І здається, що ніколи нічого не вийде.  Але ти пам’ятай мою підказку: «Якщо важко – будь сміливішим і старайся сильніше», пошепки її промовляй і тоді здолаєш ти цю гору, навчишся справлятися з труднощами і підійдеш до другої гори. Вона називається «Нудно». І начебто легко по ній підніматися, але так само нудно, як, наприклад, літери у рядку акуратно писати. І так хочеться схопитися з місця, побігти, погратися з ким-небудь, так хочеться все кинути, але ти не кидай, а вивчи мою підказку: «Роботу ти закінчи мерщій, щоб з нудьгою впоратися швидше». І тоді навчишся ти справлятися з нудьгою і підійдеш до третьої, найкрутішої гори. Дуже важко по ній підніматися і боляче падати. Називається вона «Невдача». Начебто все виходить, але помилки на шляху постійно закрадаються, і невірні стежки самі вибираються. І все навколо, навіть вітри, сварять тебе за помилки. А сонце так сердиться, що погрожує зайти за хмару. А дерева навколо стежки ніби «двійки» шикуються і шепочуть: «Заслужив ти за помилки твої». Але ти завчи мою підказку: «Коли помилка трапиться, буду я на ній вчитися, буду я на ній вчитися, не засмучуватися». І тоді подолаєш ти і цю гору і станеш Вченим Котом, вченим котом-відмінником. Подякувало Кошеня добрій бабусі і впевнено пішло дорогою до Знання і Мудрості. Знало воно тепер, що шлях його чекає довгий і не завжди легкий. Але воно обов’язково пройде його до кінця і допоможе іншим кошенятам, мишенятам, слоненятам і всім дітям, яких зустріне на шляху. І будуть тоді його називати не кошеням, а Котом, який багато знає. І буде йому жити тоді радісно і цікаво, тому що дуже цікаво багато знати і дуже радісно знати, як допомагати людям.
Запитання для обговорення після прочитання казки:
  1. Навіщо кошеняті знадобилося Знання?
  2. Перерахуйте гори, про які розповідала Яга. В чому сенс кожної з них?
  3. Тобі доводилося з ними зустрічатися?
  4. Перерахуйте всі підказки. Що значить кожна з них? Як їх можна використовувати в житті?
  5.  Як ти думаєш, що далі сталося з кошеням?
  6.  Чи згоден ти з тим, що цікаво і радісно багато знати? Якщо так, то чому?